Сучасний світ лише і говорить про свободу, про незалежність, про важливість для людини  бути самою собою.

Зараз коли в нашій країні йде війна, якою ми уявляємо свободу? Для нас свобода – це те, за що ми страждаємо, чи не так? Це право жити у вільній країні, не боятися, що держава зробить з тобою, що їй захочеться. Ми виборюємо саме право на існування нашої держави і нас як народу. 

Хтось скаже, а яка різниця, в якій державі жити? А різниця є. Бо поневолені народи, все-одно йдуть на війну. Радянський Союз клав життя людей в Афганістані, тепер росія кладе людські життя в Україні. А до цього, Червона армія поклала мільйон життів тільки в травні 1945 року, щоб саме Червона армія, а не союзницькі війська взяли Берлін та повісили червоний прапор над Рейстагом.  

Про що це говорить? Коли не бореся за свободу власної держави, то будеш класти життя у війні на стороні тих, хто захопив твою державу. 

Свобода також описана у поетів та письменників, чи не так? Тарас Шевченко, Іван Франко також зверталися до теми свободи. Особливо вони дивилися на поневолений народ України, який був під панським ярмом та не мав свободи говорити та навчатися українською мовою.  

Коли ми говоримо про свободу, то також говоримо і про свободу слова і про свободу віросповідання. 

Підсумовуючи сказане, зараз, у час постмодернізму – тобто час, в якому живемо зараз, можемо сказати, що свобода – це значить бути вільним в тому, що ти робиш. Іншими словами: роби, що хочеш і не роби того, чого ти не хочеш робити. 

Але що Ісус каже про свободу?

У Івана 8:31 Ісус каже, що ви пізнаєте істину і істина зробить вас вільними. 

Про яку свободу Він каже? Він говорить про духовну свободу. Це свобода, яка робить нас вільними від гріхів. 

Але юдеї цього не розуміли. Коли Ісус говорив про свободу, вони приміряли тодішню ситацію і думали, що вони ніколи не були рабами. Чому мають думати про свободу?

Але в якому середовищі вони жили? Вони жили в Римській імперії. В цій державі в час Ісуса вільними були лише громадяни та вільновідпущеники. Раби свободи не мали. 

Але Палестина була відсталою провінцією Римської імперії. В очах Риму, вони були дивні. Влада Риму намагалася не вмішуватися у їх релігійні справи та спосіб життя. Платять податки й добре. 

Як наслідок, у Палестині рабів було набагато менше, ніж в інших частинах Римської імперії і серед євреїв рабів було не багато. Бо євреї ніколи не намагалися поневолювати євреїв. Вони жили за Божим Законом. 

Тим більше серед елітної частини євреїв – фарисеїв, книжників, садукеїв, рабів не було. 

А з релігійної точки зору, вони вважали себе нащадками Авраама, який був обранцем Бога і мали переконання, що вони належать лише Богові і ніколи не підкорялися іншим народам чи владі. 

З цих причин, їх здивування видається абсолютно обгрунтованим.

Але у Івана 8:34-35 Ісус каже: ³⁴  Відповів їм Ісус: Знову й знову запевняю вас, що кожний, хто чинить гріх, є невільником гріха. ³⁵ Але невільник не залишається в домі навіки; Син же залишається навіки.

Часто як думають люди? Ми хочемо бути незалежними. Але об’єктивно, що таке незалежність? В розумінні людей незалежність – це незалежність від Бога. Бо на їх думку, віра в Бога робить людину залежною від церкви. 

Але, хіба незалежна від Бога людина, є насправді незалежною і від інших людей? Чи вона не підкоряється правилам, чи вона не платить податки і не працює на власника? Чи вона не залежить від моди, трендів, суспільної думки? Хіба це не самообман людини?

Отже, Ісус говорить про духовну свободу. Всі ми прагнемо здобути духовну свободу. Кожен, не лише віруючий, не лише християннн, але і мусульманин, і буддист, і атеїст, і будь-яка інша людина шукає духовної свободи, незалежності. 

Тому євреї питають і Ісуса, як ми можемо здобути цю свободу? Ісус каже просто: пізнайте істину та істина зробить Вас вільними.

Чи можемо ми це зрозуміти? Якщо ми розуміємо це, тоді пізнаємо Слово Бога і Слово Бога зробить нас вільними. 

Навіщо нам істина? Бо істина це те, що протилежне неправді. А неправда – то гріх. Отже, істина зробить нас вільними. Свобода можлива лише в істині. 

Що ще значить перебувати в Слові? Оригінальне грецьке слово μεινητε (від μενω) означає залишатися, бути нерухомим. Отже, перебувати в Слові означає залишатися в Слові.

Коли ми звернемося до різних перекладів Біблії, то саме це слово перекладено в різний спосіб. Але що означає перебувати чи залишатися в Слові? 

Це значить, що людина постійно думає про Слово. Занурюється в Слово. І коли постійно перебувати в Слові, тоді рано чи пізно людина приходить до того, щоб виконувати Слово. 

Отже, свобода, про яку говорить Ісус це не та свобода, як її розуміють люди в наш час постмодернізму. Це не свобода робити те, що хочу робити. Або не робити того, що я не хочу робити. 

Духовна свобода – це універсальна свобода. Коли людина має духовну свободу, то питання, що вона має робити чи не має робити більше не стоятиме. Духовна свобода значить, що людина знає, що має робити без примусу. І навпаки знає без примусу, чого не треба робити. Бо Слово нас навчає цьому.

Амінь.