Що таке Біблія?
Чи готові ми дати відповідь на це питання? Давайте спробуємо задати собі таке фундаментальне питання?
Коли б хто у нас запитав, чому ми віримо у Бога, наші відповіді будуть різними. Але один з важливих постулатів того, чому ми віримо в Бога є факт – Бог існує, незалежно від того, чи вірю я в це чи ні.
Отже, наша віра грунтується на факті, що Бог є. І ми, християни, уже живемо в цій реальності. Біблія говорить нам про нашу реальність. Біблія не говорить нам про незрозумілі для нас речі. А говорить якраз про те, що нам зрозуміло: про життя, про смерть, про життя після смерті, про грішне життя.
2 Тимофію 3
1 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи.
2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні,
3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра,
4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога,
5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!
6 До них бо належать і ті, хто пролазить до хат та зводить жінок, гріхами обтяжених, ведених усякими пожадливостями,
7 що вони завжди вчаться, та ніколи не можуть прийти до пізнання правди.
8 Як Янній та Ямврій протиставилися були Мойсеєві, так і ці протиставляться правді, люди зіпсутого розуму, неуки щодо віри.
9 Та більше не матимуть успіху, бо всім виявиться їхній безум, як і з тими було.
10 Ти ж пішов услід за мною наукою, поступованням, заміром, вірою, витривалістю, любов’ю, терпеливістю,
11 переслідуваннями та стражданнями, що спіткали були мене в Антіохії, в Іконії, у Лістрах, такі переслідування переніс я, та Господь від усіх мене визволив.
12 Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані.
13 А люди лихі та дурисвіти матимуть успіх у злому, зводячи й зведені бувши.
14 А ти в тім пробувай, чого тебе навчено, і що тобі звірено, відаючи тих, від кого навчився був ти.
15 І ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса.
16 Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності,
17 щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова.
В уривку з Біблії, який наведений, апостол Павло звертається та пояснює своєму духовному синові – молодому Тимофію, який в той час був служителем церкви в Єфесі. На початку Павло говорить, що останніми днями настануть тяжкі часи. Тобто буде біль. Це послання нагадує нам слова з книги пророка Амоса.
Амос 8:11
11 Ось дні настають, говорить Господь Бог, і голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, і не спрагу на воду, але спрагу почути Господні слова!
В нашому світі, в якому ми живемо, якби ті, у кого є, просто поділилися з тими, у кого немає, то не було б голоду. Бо голод, насправді, не від того нестачі їжі. Багаті люди або просто ті, в кого є з надлишком, просто викидають їжу. Але голод – від нездатності людей ділитися.
Тому, пророк Амос говорить слова Бога про те, що справжній голод – це голод не на хліб, а голод на те, щоб почути Слово Боже. Бо коли кожен буде жити по Слову Божому, то і людські проблеми зникнуть.
Голод – це коли те, що я їм немає користі для мого тіла і здоров’я. Можна їсти і бур’ян, але він не несе користі, не дає силу.
Коли ми застосуємо це до нашого духовного здоров’я, то маємо зрозуміти, що Слово, яке ми чуємо, світ в якому ми живемо, спілкування з людьми має приносити мені користь, а я сам маю бути корисним суспільству.
Діти, які ростуть у невіруючих сім’ях. Вони ніколи не читали Біблію, ніколи не запам’ятовували вірші із Біблії, ніколи не знали, про що Біблія говорить. Вони не знають чому Біблія навчає. Такі діти, коли виростають у дорослих, то відчувають спрагу по Слову Божому. Саме про такий голод говорить пророк Амос.
Наш дух також переживає голод. Коли ми відкриваємо Інтернет, то знаходимо будь-яку інформацію. Вона буквально пливе до нас. Ми захлинаємося нею. Але яка проблема? Ми не можемо опрацювати її критично. Ми не можемо зрозуміти, що нам з нею робити. Ми не розуміємо, вона несе користь чи ні. Ми не маємо стандарту, який нам допоможе критично опрацювати інформацію. Але істина дає нас зрозуміти це і відокремити правду від неправди, добро від зла.
Останніми днями, що людям буде подобатися? Те, про що говорить апостол Павло Тимофієві. Їм будуть подобатися вони самі. Це нарцисизм. Коли люди не хочуть мати дітей, коли вони хочуть бути завжди молодими, здоровими, завжди посміхатися і не нести відповідальності. Бо навіть діти стали для них тягарем, головною біллю. Бо вони люблять гроші, задоволення.
Коли ми візьмемо матеріалізм, то насправді матеріальні речі корисні нам. Але яка проблема? Коли ми ставимо матеріальні речі в центр всього, тоді вони стають ідолами. Вони починають правити нами.
Тому апостол Павло каже своєму духовному синові Тимофієві – у такому світі, ти слідуй Слову Божому, яке знаєш з дитинства. Бо Слово Бога – Біблія, Богом надхнене. Воно написане людьми, які були надихнуті Богом на написання Біблії.
Ми знаємо, що Біблію писали приблизно 40 людей протягом 500 років. Це довгий час. Тому, кожна книга Біблії відображає характер, бачення, світогляд, культурний, політичний досвід її авторів.
Але чому ми кажемо, що Біблія надхнена Богом? Тому що вона була написана людьми, що перебували у владі Бога. Тому, ми сприймаємо її як одкровення Бога.
Якби Біблія була простою книгою, написаною простими людьми, то як вона могла б вести до вічного життя? Але Біблія є Словом Божим, бо Бог вторгся в її написання. Бог надихнув її авторів. Автори Біблії жили в різних умовах, мали різні перспективи на своє життя, але їх мета була спільною – свідчити лише про одне – про підготовку дороги для Спасителя. А коли Спаситель прийшов – про Царство Боже. Отже, мета Біблії – досягти спасіння через Ісуса Христа. І в цьому дивовижність Біблії.
Павло також каже, що вона корисна. Як корисна? “до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова”.
Отже, Біблія дуже чітко показує нам, хто я та веде нас до Царства Божого після того, як ми покаємося у своїх гріхах.
Інколи у проповіді, ми чуємо послання, яке ставить у центр лише людину, яке апелює лише до аудиторії з певною метою. Але Церква – це місце, де істина має наповнитися істиною, яка наповнює серця людей і відкриває їх, коли люди пізнають серце Бога. Коли ми проповідуємо таке послання, тоді Церква переживає відродження.
До Євреїв 4:12
12 Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.
Тут говориться, що Слово Боже – живе. Воно живе так, як людина. І воно проходить до середини душі і духа. І судить думки і наміри серця. Це значить, коли ми слухаємо Слово Бога, то воно саме по собі має силу рухати нами.
У нашому житті часто люди обманюють, зраджують, не довіряють, змінюються. Але Бог! З самого початку і до сьогодні, Бог є добро! І Біблія намагається нам довести, що початок був досконалим. Навіть Адам жив 900 років. Навіть ті, хто жив до Ноя. Їх життя також було довшим. Але з часу потопу, світ змінився, життя змінилося, навіть екосистема змінилася, бо потоп відбувся. Але те, що Біблія говорить нам, що початок був найкращим.
Коли ми дивимося в Біблію, то бачимо історичність Біблії. Біблія оповідає нам історію спасіння, свідчить про Ісуса Христа. Але в ній записана і побічна, не головна історія. Історія Месопотамії, Єгипту, Ханаанської землі, Ізраїлю, Ассирії, Персії, Греції, Риму – одним словом, історія всіх цивілізацій довкола Середземного моря. Тому, ми говоримо, що це жива книга. найбільш важливим є те, чи ми зустріли Ісуса Христа. Якби ми не зустріли Ісуса? Що тоді було б? Як би ми ставилися до Біблії?
Вчителі Закону знали весь Закон. Вони роздумували над ним, вони запам’ятовували його. Але вони не зустріли Ісуса. Тому, для них, всі їх знання не принесли плоду.
Вершиною, піком Старого та Нового Заповітів є зустріч Ісуса Христа. Тому, коли ми читаємо Біблію, ми маємо сконцентруватися на одному – на зустрічі Ісуса Христа. Бо вся Біблія веде нас до цього моменту.
У книзі Буття 3, після гріхопадіння Адама і Єви, що сталося?
Буття 3:24
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум’яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
В Едемському Саду було дерево пізнання добра і зла. Після того, як Адам і Єва попробували плід цього дерева, Бог закрив дорогу до дерева життя. Бог поставив Херувима та меча полум’яного, який обертався навколо. Тепер дістатися до дерева життя непросто.
Чому? Бо дерево життя – це Істина. Дерево життя значить Христос. Щоб ця правда дійшла до нас, щоб правда явилася нам, Ісус постраждав за це та пожертвував собою, щоб двері життя знову відкрилися.
Коли ми читаємо Біблію. Коли ми вивчаємо Біблію, то маємо зрозуміти, що Біблія нічого не приховує від нас. Вона доступна кожному. Кожен може зрозуміти Біблію.
Але кожен з нас має різний рівень духовності. Кожен має різні духовні таланти. Тому і розуміємо ми Біблію по різному. Тому, нам потрібен той, хто допоможе нам зрозуміти Біблію. Той, хто може пояснити її, щоб не заблукати в ній.
Коли ми читаємо Біблію, то бачимо, що Біблія не відкривається нам просто. Нам треба світло Духа Святого, щоб зрозуміти багато чого. Коли Дух Святий відкрився, то і Біблія відкрилася до людей.
Багато людей в цьому світі кажуть, що Біблія написана просто людьми. Але ми маємо зрозуміти, що Біблія – це не книга, написана людьми про Бога. Але це книга, написана після того, як Слово Одкровення було отримане. Отже, це книга Одкровення Божого.
Це не щось, що прийшло з голови людини. А це те, що було написано тими, хто отримав Духа Святого.
І що дивовижно. Біблія не наукова книга, але, наприклад, в книзі Йова є дуже багато віршів, де говориться про природу, про порядок речей, про закони природи. Те, що там написано описує те, що науковці описали набагато пізніше. І це не прийшло з голови людини.
В час написання Біблії книги Йова, вважалося, що Земля лежала на великій тварині або на велетні, але уже у книзі Йова говориться, що земля знаходиться у вільно-плаваючому просторі (Йов 26:7). Наука дійшла висновку про те, що земля кругла лише близько 1650 року.
Інший приклад. У книзі Йова згадується, що повітря має вагу, проте наука цього не знала аж до 1600-х років (Йов 28:25)
Або візьмемо поняття про Трійцю. Люди можуть думати про одного Бога або про трьох Богів. Але не могло прийти людині в голову, що один Бог має три прояви. Три дорівнює один (3=1) не могло прийти з голови людини.
Отже, коли ми подивимося на послання Біблії, то Біблія сама про себе свідчить, що ця книга є Біблією. Ми маємо знати цінність, щирість, історичність, святість Біблії.
Але ми маємо пам’ятати, що ця книга не написана людьми, а це книга, в якій записане одкровення Бога, що надхнене Богом і написане силою Бога.
Коли ми не розуміємо ідентичності Біблії, тоді ми не віримо в силу істини. Коли ми не віримо в силу істини, тоді немає і змін. Тоді немає і полум’я молитви. Коли ми не віримо в авторитет Біблії, то як ми можемо повірити в силу молитви, яка ґрунтується на Слові Божому.
Одним з найбільших відкриттів ХХ століття є Сувої Мертвого моря, що були знайдені у 1947 році. Це одне з найдивовижніших археологічних знахідок, яке коли-небудь мало місце.
Хлопчик-пастух зайшов далеко вглиб пустелі біля Мертвого моря. І цей хлопчик загубив козу. Загублена коза могла піти в печеру. Але в печері було страшно, бо там темно. Тому хлопчик спочатку кидає туди камінець, щоб зрозуміти, наскільки печера глибока. І він почув, що його камінчик дав таке відлуння, як від розбитої посудини. Йому стало цікаво, що б то могло бути. Тому він вирішив зайти всередину. І там він побачив кілька сувоїв, написаних на шкурах тварин – овець, кіз. В античні часи, для написання текстів використовувався папірус, а також шкіра тварин.
Він взяв ті сувої з собою і пішов в магазин, де шили взуття, щоб пошити собі взуття. Але майстер сказав, що з цієї шкіри не можна пошити взуття. Разом з тим, майстер зрозумів, що це незвичайна шкіра. І спросив хлопчика чи не хоче він продати цю шкіру йому. Потім майстер взяв цю шкіру і пішов до вчених і був шокований. Бо вони йому сказали, що на цій шкірі написані фрагменти з Біблії.
Далі, вчені, знавці Біблії, археологи зібралися в північній частині Мертвого моря. Там вони знайшли величезне відкриття – 11 печер, в яких було знайдено 30 тис. фрагментів. Вони знайшли не лише фрагменти Біблії, але і план будівництва храму. Було знайдено дуже багато інших джерел та матеріалів. Але найбільш дивовижним було те, що вони знайшли майже все те, що записано в Біблії в Старому Заповіті, крім книги Естер. Нового Заповіту там не було.
На той час, найбільш старим манускриптом у світі була копія Біблійного тексту, знайдена у Сирії і датована ХІ ст. Зараз та копія зберігається в Росії. Але манускрипти, знайдені в печерах були датовані ІІ-І ст. до нашої ери. Цим найстаріші манускрипти стали старшими за існуючі на той час у світі на більше, ніж тисячу років.
Сувої Мертвого моря стали найкращим джерелом інформації про вірування, культуру, етику, життя юдаїзму часів Ісуса Христа. В цих сувоях, було знайдено багато історій та оповідей, які стосувалися часу, який в історії називається період між заповітами.
Книга пророка Малахії була написана в 450 році до н.е. Наступна книга вже Нового Заповіту – Євангеліє від Марка було написане приблизно в 50 році н.е. Майже 500 років потому.
Коли ми читаємо Євангелія, то в них постійно говориться про різні секти в Юдаїзмі – зилоти, фарисеї, садукеї, книжники, есеї. В Старому Заповіті про них не написано, але в Новому Заповіті раптом говориться. Отже, всі вони виникли протягом отих 500 років, які пропущені в Біблії.
Тому, Сувої Мертвого моря дали можливість зрозуміти, що відбувалося в цей час, протягом тих 500 років.
Коли вчені зібрали докупи всі ті 30 тисяч фрагментів текстів, то виявилося, що разом вони утворюють близько 900 манускриптів. І що дивовижно, що разом, всі ті манускрипти відповідають Старому Заповіту Біблії, крім книги Естер. Це доводить, що Біблія не підробка.
Вчені також мають відповідь, чому Бог не зберіг оригінальні тексти П’ятикнижжя Мойсея та пророчих книг. Тому що копіювання Біблії, наявність багатьох копій змогло набагато краще зберегти Біблію до наших днів. Бог приготував серця багатьох людей, які переписували Біблію. Вони докладали багато зусиль для цього і поширювали Біблію. І такий спосіб став найкращим способом збереження послання Біблії. Це дало нам супер одкровення.
Павло написав цього листа Тимофієві практично в останній період його життя. Після цього його було страчено мученицькою смертю. Але він має надію і наголошує на тому, що вірить у те, що ми житимемо Біблією.
Коли ми не навчаємо Біблії наших дітей, тоді вони виростають атеїстами та намагаються змінити світ. Але Біблія каже протилежні речі. Біблія каже – зміни себе.
Давайте будемо мати вдячне серце, що можемо почути и читати цю книгу, з якої сьогодні ми маємо можливість черпати мудрість життя.
Давайте завжди будемо готовими пояснити людям, що таке Біблія. Амінь.
Послухати проповідь в аудіозаписі українською мовою можна, перейшовши за